Еналаприл Стелла 5 мг для лікування гіпертонії, застійної серцевої недостатності (3 блістери по 10 таблеток)

Лікарська форма Коробка з 3 блістерами по 10 таблеток
Характеристики Еналаприл

Склад

Інформація про складЗміст
Еналаприл5 мг

Використання

Показання

Еналаприл 5 мг Стелла показаний до лікування у таких випадках:

  • Гіпертонія. Еналаприл використовується для лікування легкої та тяжкої гіпертензії. Препарат застосовують мономерами або в комбінації з іншими антигіпертензивними засобами. Функція лівого шлуночка знижує частоту коронарної анемії, включаючи інфаркт міокарда.

    Код ATC: C09AA02.

    Еналаприл малеат є попередником еналаприлату та має незначну фармакологічну активність, доки він не гідролізується in vivo в еналаприлат.

    Лікарські засоби, які знижують артеріальний тиск у людей з нормальним артеріальним тиском, гіпертонією та добре впливають на гемодинаміку у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю, головним чином за рахунок інгібування системи ренін-ангіотензин-альдостерон.

    Еналаприл запобігає перетворенню ангіотензину I в ангіотензин II (сильні судинні скорочення) завдяки пригніченню ферментів перемикання ангіотензину (АПФ).

    При артеріальній гіпертензії у людей еналаприл знижує артеріальний тиск шляхом зниження периферичного опору, що супроводжується невеликим збільшенням або відсутністю збільшення частоти серцевих скорочень, систолічного об’єму або серцевого живлення. Препарат викликає розширення артерій і, можливо, навіть вен. Еналаприл зазвичай знижує систолічний і діастолічний артеріальний тиск приблизно на 10-15% як у положенні лежачи, так і в положенні сидячи. Гіпоглікемія та тахікардія виникають рідко, але часто спостерігаються у людей з гіпоглікемією або гіпоглікемією.

    У людей із застійною серцевою недостатністю еналаприл часто поєднується з серцевими глікозидами та діуретиками, знижуючи загальний периферичний опір, тиск у легеневій артерії, розмір серця, середній артеріальний тиск і тиск у правому передсерді. Серцевий індекс, серцевий запас, систолічний об’єм і підвищена інтенсивна толерантність.

    Нирковий кровотік може збільшитися, але клубочкова фільтрація зазвичай не змінюється при лікуванні еналаприлом. Однак у деяких пацієнтів збільшується як кровотік, так і клубочкова фільтрація. Рівень азоту сечовини в крові та креатиніну в сироватці іноді підвищується під час лікування еналаприлом протягом тривалого часу, але частіше у людей із пошкодженням нирок раніше, у тих, хто одночасно приймає діуретики, і у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю.

    Фармакокінетика фармакокінетики

    Всмоктування: еналаприлу малеат добре всмоктується після прийому. Приблизно 55-75% пероральної дози еналаприлу швидко всмоктується після вживання здоровими людьми та людьми з гіпертонією. Їжа не впливає на швидкість або рівень всмоктування еналаприлу. Після всмоктування еналаприл через початковий метаболізм у печінці гідролізується до еналаприлату.

    Пікова концентрація еналаприлу в сироватці крові 40-80 наногам/мл досягається через 0,5-1,5 години після одноразового прийому 10 мг еналаприлу. Пікова концентрація еналаприлату в сироватці крові зростає пропорційно пероральній дозі еналаприлу від 2,5 до 40 мг. Стабільна концентрація еналаприлату в сироватці крові досягається протягом 30-60 годин у пацієнтів з нормальною функцією нирок при прийомі еналаприлу в дозі 10 мг на добу протягом 8 днів без значного накопичення метаболітів.

    Ефекти артеріальної гіпотензії чітко проявляються після прийому разової дози еналаприлу зазвичай протягом 1 години і максимум через 4 - 8 годин. Ефект зниження артеріального тиску від дози зазвичай використовується протягом 12-24 годин, але може бути зменшений до кінця у деяких пацієнтів. Артеріальний тиск може поступово знижуватися, і для повного ефекту знадобиться кілька тижнів лікування.

    Розподіл: приблизно 50 - 60% еналаприлату приєднується до білків плазми.

    Виведення: близько 60% пероральної дози виводиться із сечею у формі еналаприлату та неметаболічної форми, решта препарату виводиться з калом.
  • Перед прийомом Еналаприл Стелла 5 мг для лікування гіпертонії, застійної серцевої недостатності (3 блістери по 10 таблеток)

    Спосіб застосування

    Enalapril 5mg Stella застосовують перорально.

    Дозування

    Лікування гіпертонії:

  • Початкова доза 5 мг еналаприлу малеат/добу. Оскільки на початку лікування інгібіторами АПФ у деяких пацієнтів може спостерігатися гіпотензія, першу дозу слід приймати перед сном. Прийом діуретиків слід припинити за 2-3 дні до початку лікування еналаприлом і при необхідності продовжити. Дозу можна розділити на 2 рази, якщо разової дози недостатньо для контролю.
  • Лікування серцевої недостатності:

  • Пацієнти із серцевою недостатністю або безсимптомними розладами лівого шлуночка: пероральна початкова доза становить 2,5 мг/добу.

    Пацієнти застосовують 2,5 мг 2 рази на добу та поступово підвищують до досягнення толерантності до добової підтримуючої дози 20 мг (розділеної на кілька прийомів).

    Відкоригуйте дозу у пацієнтів із серцевою та нирковою недостатністю або гіпоглікемією:

    У пацієнтів із серцевою недостатністю (натрій натрію 1,6 мг/дл початкова доза 2,5 мг/добу повинна проходити під ретельним медичним наглядом. Дозу можна збільшити до 2,5 мг 2 рази на добу, 5 мг 2 рази на добу і вище, якщо необхідно; зазвичай коригування цієї дози може проводитися протягом 4 днів або довше, якщо немає надмірної артеріальної гіпотензії або тяжкого порушення функції нирок. Максимальна доза становить 40 мг/добу.

    Діти:

  • Дані клінічних випробувань щодо застосування еналаприлу при гіпертензії обмежені. Початкова рекомендована доза становить 2,5 мг для дітей від 20 кг до ≤ 50 кг і 5 мг для дітей з тяжким ступенем маси тіла ≥ 50 кг. Еналаприл п'ють один раз в день. Дозування слід коригувати відповідно до реакції дітей до максимальної дози 20 мг на день для дітей від 20 кг до Що робити при передозуванні? Еналаприлат виводиться із загальної системи кровообігу шляхом гемолізу.

    Що робити, якщо ви забули дозу? Однак, якщо наступна доза наближається, пропустіть забуту дозу та прийміть наступну дозу в запланований час. Не пийте двічі, ніж призначено.

  • Побічні ефекти

    Побічні ефекти зазвичай легкі та минущі, але приблизно 3% -6% споживачів наркотиків повинні припинити лікування.

    Після прийому першої дози еналаприлу була ознака того, що артеріальна гіпотензія досить серйозна; До 2-3% людей у клінічних дослідженнях повинні припинити лікування, особливо у людей із серцевою недостатністю, натрієвою гіпоглікемією та у літніх людей, які одночасно лікуються діуретиками.

    У людей із застійними явищами часто з’являється симптоматичний артеріальний тиск, погана функція нирок і підвищується концентрація калію в сироватці крові, особливо під час першого застосування еналаприлу в осіб, які одночасно лікуються з діуретики.

    Задовільна функція нирок (гіперемія та підвищення рівня креатиніну в сироватці крові) спостерігалася приблизно у 20% людей із гіпертензією через захворювання нирок, особливо в людей з обох боків ниркової артерії або стеноз нирки в людей з єдиною ниркою (одна нирка).

    Поширені (1/100

  • Неврологічні: головний біль, запаморочення, втома, безсоння, аномалії, симпатія. У тканині або простагландині в легенях, інше
  • : ниркова недостатність.
  • Гематологія: гемоглобін і гематокрит, гранулоцити, нейтрофіли.
  • з боку травної системи: шлунково-кишкова обструкція, панкреатит, холестатичний гепатит, підвищення лепролу при пероральному прийомі.

    На початку лікування слід застосовувати препарати в низьких дозах і перевіряти рівень натрію в сироватці крові. Оцінка може відбутися, особливо після першої дози еналаприлу, і якщо є додатковий набряк гортані, це може призвести до летального результату.

    Необхідно повідомити пацієнта про ознаки та симптоми ангіоневротичного набряку (набряк губ, очей або половини або задишка), при появі цього симптому необхідно припинити прийом препарату та негайно повідомити лікаря. Лікування ангіоневротичного набряку язика, стержня або гортані, включаючи такі заходи:

  • припинити застосування еналаприлу та дати пацієнтам, які потрапили до лікарні для підшкірних ін’єкцій адреналіну, внутрішньовенне введення дифендраміну гідрохлориду; Гідрокортизон внутрішньовенні ін'єкції. інше Еналаприл зазвичай не впливає на концентрацію калію в сироватці крові. Якщо застосування еналаприлу разом із діуретиком може зменшити ризик вторинного вивільнення альдостерону разом із гіпотензією при нирковій недостатності, еналаприл може спричинити підвищення рівня калію в сироватці крові.

    Тому не рекомендується застосовувати калієві діуретики та калієві добавки пацієнтам із порушенням функції нирок, оскільки це може підвищити калій. Якщо все-таки необхідно одночасно лікуватися сечогінним засобом, то дуже обережно і регулярно вимірюйте калій. Пацієнтам з підозрою на стеноз нирки перед початком медикаментозного лікування необхідно визначити рівень креатиніну крові.

    Під час великої хірургічної операції або під час медикаментозної анестезії, яка має ефект зниження артеріального тиску, еналаприл може запобігти ангіотензину ІІ, спричиняючи вивільнення очисного реніну, що призводить до гіпотензії, яку слід коригувати збільшенням об’єму кровообігу (шляхом інфузії).

  • Попередження

    Перед використанням Enalapril 5mg Stella необхідно уважно прочитати інструкцію та ознайомитися з інформацією, наведеною нижче.

    Протипоказаний

    Enalapril 5mg Stella протипоказаний у таких випадках:

  • Підвищена чутливість до препарату або будь-якого інгредієнта формули. вагітність 3 місяці та останні 3 місяці вагітності.
  • Будьте обережні під час прийому ліків

    Подвійні інгібітори ренін-анотензин-альдостерон (РАА):

    Є дані, що одночасне застосування інгібіторів АПФ, ангіотензину ІІ або блокаторів рецепторів аліскірену підвищує ризик гіпотензії, гіперкаліємії та порушення функції нирок (включаючи гостра ниркова недостатність). Не рекомендується подвійне пригнічення системи Raa за допомогою комбінації інгібіторів АПФ, блокаторів рецепторів ангіотензину II або аліскірену.

    Якщо таке лікування є необхідним, під час лікування необхідно регулярно контролювати функцію нирок, рівень електролітів і артеріальний тиск. Інгібітори АПФ, блокатори хоторецепторів, ангіотензин II не слід застосовувати одночасно пацієнтам із цукровим діабетом і захворюваннями нирок.

    Гіпотензія з симптомами: гіпотензія має дуже рідкісні симптоми у пацієнтів з неускладненою гіпертензією.

    У пацієнтів з еналаприловою гіпертензією легко виявити симптоми гіпотензії, якщо у пацієнта спостерігається зменшення об’єму кровообігу, наприклад, застосування діуретиків, дієта, яка обмежує вживання солі, добрив, діарея або блювота. Симптоми артеріального тиску спостерігалися у пацієнтів із серцевою недостатністю з або без ниркової недостатності.

    Це частіше трапляється у пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю через високі дози, знижений вміст натрію в крові або ниркову недостатність. Ці пацієнти повинні починати лікування під медичним наглядом, і пацієнти повинні бути під наглядом для коригування дози еналаприлу та/або діуретиків. Подібні зауваження можна застосувати до пацієнтів з ішемією міокарда або цереброваскулярними захворюваннями, оскільки надмірне зниження артеріального тиску у цих пацієнтів може призвести до інфаркту міокарда або інсульту.

    При виникненні артеріальної гіпотензії пацієнти повинні лягти на спину і, якщо необхідно, внутрішньовенно ввести розчин солі. Тимчасова артеріальна гіпотензія не є протипоказанням для продовження лікування, і часто не виникає проблем при застосуванні наступної дози, коли артеріальний тиск підвищився після адекватної компенсації.

    Деякі пацієнти з серцевою недостатністю мають нормальний артеріальний тиск або низький артеріальний тиск, коли застосування еналаприлу може спричинити зниження артеріального тиску. Цей ефект відомий і часто не є причиною припинення лікування. Якщо гіпотензія має симптоми, дозу можна зменшити та/або припинити прийом діуретиків та/або еналаприлу.

    Стеноз аорти або мікроклапан міокарда: як і інші вазодилататори, інгібітори АПФ слід застосовувати з обережністю пацієнтам із обструкцією клапана та викидом лівого шлуночка шлуночка та уникати застосування у разі серцево-судинного шоку та значної геморагічної обструкції.

    Ниркова недостатність: у пацієнтів з нирковою недостатністю (кліренс креатиніну

    Було повідомлення про ниркову недостатність під час прийому еналаприлу у пацієнтів із тяжкою серцевою недостатністю або захворюваннями нирок, включаючи стеноз ниркової артерії. При своєчасному виявленні та скоригуванні ниркової недостатності внаслідок застосування еналаприлу можна відновити.

    У деяких пацієнтів з артеріальною гіпертензією без проявів захворювання нирок прогресувало підвищення рівня сечовини та креатиніну в крові під час прийому еналаприлу з діуретиками. Зменшіть прийом еналаприлу та/або діуретиків. Цей стан може бути гіршим, якщо у пацієнта стеноз ниркової артерії.

    Гіпертензія через ниркові кровоносні судини: у пацієнтів із стенозом нирки з обох сторін або з одного боку існує лише одна нирка, ризик гіпотензії та ниркової недостатності при лікуванні інгібіторами АПФ із вищим рівнем. Втрата функції нирок може відбутися лише за незначних змін рівня креатиніну сироватки.

    У цих пацієнтів рекомендується починати лікування під ретельним наглядом лікаря з низьких доз, ретельного коригування дози та моніторингу функції нирок.

    Трансплантація нирки: немає досвіду використання еналаприлу для нових пацієнтів з трансплантацією нирки. Тому не рекомендується використовувати Enalapril 5mg Stella для трансплантації нирок.

    Печінкова недостатність: інгібітори АПФ рідко лікують, що спричиняє синдром жовтяниці або гепатит і прогресує до некрозу печінки, іноді до смерті. Механізм вищевказаного синдрому не з'ясований. Під час лікування цією групою препаратів, якщо спостерігається підвищення жовтяниці або печінкових ферментів, бажано припинити прийом препарату та провести відповідний медичний нагляд.

    Нейтральний лейкоз/лейкоз зерна: нейтропенія, лейкоз зерна, зниження тромбоцитів, анемія, про яку повідомлялося у пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ. У пацієнтів з нормальною функцією нирок і відсутністю інших комплексних факторів нейтрофіли виникають рідко.

    Еналаприл з обережністю застосовують пацієнтам із судинним колагеном, імуносупресивною терапією, лікуванням алопуринолом або прокаїнамідом або при поєднанні цих факторів, особливо пацієнтам із попереднім порушенням функції нирок. У кількох випадках ГПЕ, які не реагують на лікування антибіотиками, у деяких пацієнтів прогресують серйозні інфекції. При застосуванні еналаприлу таким пацієнтам слід періодично контролювати кількість лейкоцитів і рекомендувати пацієнтам своєчасно розпізнавати інфекції.

    Гіперчутливість/ангіоневротичний набряк: набряки на обличчі, кінцівках, губах, язику, предметах і гортані рідко зустрічаються у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ, включаючи еналаприл. Гіперчутливість може виникнути в будь-який час під час лікування. При появі підвищеної чутливості під час лікування прийом еналаприлу слід припинити, спостерігаючи до повного зникнення симптомів. Навіть у випадку лише набряку язика немає жодних ознак задишки, все одно необхідно ретельно спостерігати за пацієнтами, оскільки терапія антигістамінними препаратами та кортикостероїдами може бути неефективною. Пацієнти з анамнезом ангіоневротичного набряку, не пов’язаного з інгібіторами АПФ, можуть мати високий ризик розвитку ангіоневротичного набряку при застосуванні інгібіторів АПФ.

    Реакції анафілаксії в процесі гіперчутливості до перетинчастокрилих комах: Рідко пацієнтам, які приймають інгібітори АПФ, загрожує анафілаксія під час лікування гіперчутливості до отрути Hypenoptera. Уникали цих реакцій, тимчасово призупиняючи лікування інгібіторами АПФ перед кожною чутливістю.

    Реакції анафілаксії під час процесу класифікації ЛПНЩ: у деяких пацієнтів, які використовують інгібітори АПФ у процесі класифікації ЛПНЩ з декстрану сульфатом, може виникнути небезпечна для життя відповідь, хоча такі випадки трапляються рідко. Усунути ці реакції можна, призупинивши прийом інгібіторів АПФ перед кожним обстеженням.

    Пацієнти з гемолізом: анафілактичні реакції були зареєстровані у пацієнтів, які були запліднені фільтрами з високою абсорбцією та одночасно лікувались інгібітором АПФ. У цих пацієнтів рекомендовано використовувати інший тип удобреної мембрани або іншу групу гіпотензії.

    Зменшення кровотечі: на початку застосування інгібіторів АПФ у пацієнтів з цукровим діабетом, які лікуються оральним діабетом або інсуліном, необхідно повідомити пацієнтів, як ретельно контролювати рівень глюкози в крові, особливо в перший місяць, коли вони починають використовувати комбіноване лікування.

    кашель: кашель був зареєстрований при застосуванні інгібіторів АПФ. Як правило, сухий кашель тривалий і закінчується після припинення прийому препарату. Слід звернути увагу на кашльову реакцію внаслідок застосування інгібіторів АПФ при діагностуванні відмінних від кашльових захворювань.

    Хірургічне втручання/анестезія: у пацієнтів, які перенесли велике хірургічне втручання або під час анестезії з анестезією, це має ефект зниження артеріального тиску, еналаприл запобігає утворенню ангіотензину II, викликаючи очищення потомства. Якщо артеріальна гіпотензія виникає і, як вважають, спричинена цим механізмом, її можна лікувати збільшенням об’єму.

    Здатність керувати автомобілем і працювати з механізмами

    Використовуйте препарат обережно під час керування автомобілем або роботи з механізмами, тому що час від часу виникає оглушення та втома.

    Вагітність

    При прийомі препаратів для вагітних в середині третього місяця і в кінці вагітності інгібітори АПФ можуть бути небезпечними, навіть спричиняючи смерть плода, що росте. Необхідно припинити прийом препарату, як тільки ви виявите вагітність.

    Період грудного вигодовування

    Еналаприл і еналаприлат виділяються з грудним молоком. Оскільки Еналаприл може спричинити серйозні реакції у немовлят, які перебувають на грудному вигодовуванні, подумайте про те, щоб матері припинили прийом ліків або припинили годування груддю.

    Лікарська взаємодія

    Взаємодія ліків

    Надмірна артеріальна гіпотензія може виникнути при застосуванні з діуретиками, іншими антигіпертензивними препаратами або іншими гіпотензивними засобами, такими як алкоголь.

    Феномен гіперкаліємії може виникнути у пацієнтів, які приймають інгібітори АПФ з діуретиками, які зберігають калій, добавками калію (включаючи замінники солі, що містять сіль) або іншими препаратами, що викликають гіперкаліємію (такими як циклоспорин або індометацин), тому моніторинг рівня калію в сироватці крові.

    Небажаний вплив на організм інгібіторів АПФ може посилюватися при застосуванні з іншими препаратами, що впливають на функцію нирок, такими як нестероїдні протизапальні засоби.

    Літі: повідомлялося про токсичність літію у пацієнтів, які застосовували літій одночасно з препаратами для виведення натрію, такими як інгібітори АПФ. Необхідно регулярно контролювати концентрацію літію в сироватці крові, якщо еналаприл використовується з літієм.

    Застосовувати еналаприл одночасно з симпатичними бронходилататорами, нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) можна зменшити гіпотензивний ефект еналаприлу. Застосовувати еналаприл одночасно з пероральними контрацептивами, які підвищують ризик судинних уражень і важко контролювати артеріальний тиск.

    У кавалерії наркотиків

    Через відсутність досліджень щодо кореляції препарату не можна змішувати цей препарат з іншими препаратами.

    Зберігання

    Зберігати в закритій упаковці, сухому місці. Температура не вище 30 ° С.

    Бути в недоступному для дітей місці.

    Термін придатності: 36 місяців з дати виготовлення.

    Інші препарати

    Відмова від відповідальності

    Було докладено всіх зусиль, щоб інформація, надана Drugslib.com, була точною, до -дата та повна, але жодних гарантій щодо цього не надається. Інформація про ліки, що міститься тут, може бути чутливою до часу. Інформація Drugslib.com була зібрана для використання медичними працівниками та споживачами в Сполучених Штатах, тому Drugslib.com не гарантує, що використання за межами Сполучених Штатів є доцільним, якщо спеціально не вказано інше. Інформація про ліки Drugslib.com не схвалює ліки, не ставить діагноз пацієнтів і не рекомендує терапію. Інформація про ліки на Drugslib.com – це інформаційний ресурс, призначений для допомоги ліцензованим медичним працівникам у догляді за їхніми пацієнтами та/або для обслуговування споживачів, які розглядають цю послугу як доповнення, а не заміну досвіду, навичок, знань і суджень у сфері охорони здоров’я. практиків.

    Відсутність попередження щодо певного препарату чи комбінації ліків у жодному разі не слід тлумачити як вказівку на те, що препарат чи комбінація препаратів є безпечними, ефективними чи прийнятними для будь-якого конкретного пацієнта. Drugslib.com не несе жодної відповідальності за будь-які аспекти медичної допомоги, що надається за допомогою інформації, яку надає Drugslib.com. Інформація, що міститься в цьому документі, не має на меті охопити всі можливі способи використання, інструкції, запобіжні заходи, попередження, лікарські взаємодії, алергічні реакції чи побічні ефекти. Якщо у вас є запитання щодо препаратів, які ви приймаєте, зверніться до свого лікаря, медсестри або фармацевта.

    count views

    Популярні ключові слова