OFEV 150mg Boehringer Treatment Пацієнти з неклітинним раком легенів, спонтанним легеневим фіброзом (6 блістерів по 10 таблеток)
Лікарська форма Коробка 6 блістерів по 10 таблеток
Характеристики Нінтеданіб
Склад
| Інформація про склад | Зміст |
| Нінтеданіб | 150 мг |
Використання
Показання
ofev® використовується в комбінації з доцетакселом для лікування пацієнтів з дрібноклітинним раком легенів (НДРЛ) при прогресуючому, метастатичному або рецидивному НДКРЛ – це карцинома тканинної тканини після лікування.
ofev® показаний для лікування спонтанного легеневого фіброзу (ІЛФ) і зменшує захворювання прогресування.
Фармакокінус
Група препаратів: Протиракові - інгібітори тирозинкінази.
Код ATC: L01xe31
Механізм дії
Для лікування НДКРЛ:
Нінтеданіб є інгібітором ангіокінази третього порядку, який запобігає активності ферментів кінази факторів росту кровоносних судин (VEGFR 1-3), тромбоцитарних факторів росту (PDGFR α і ß) і фібробленових факторів росту (FGFR 1-3). Нінтеданіб конкурує з аденозинтрифосфатом (АТФ) цих рецепторів і запобігає передачі внутрішньоклітинних сигналів, це процес визначення росту та існування клітин ендотеліальної тканини крові, а також клітин навколо кровоносних судин і м’язових клітин. Крім того, тирозин-протеїнкіназа подібна до FMS (FLT) -3, тирозин-протеїнкіназа, специфічна для лімфоцитів (LCK), і тирозин-протеїнкіназа SRC (SRC) гена раку, що викликає рак, також пригнічуються.
Для лікування IPF:
Нінтеданіб є низькомолекулярним інгібітором тирозинкінази, що включає інгібітори рецепторів факторів росту тромбоцитів (PDGFR) α і ß, факторів росту волокнистих рослин (FGFR) 1-3 і рецепторів ендотеліальних факторів росту (VEGFR 1-3). Нінтеданіб зв’язується, щоб конкурувати з механізмом встановлення аденозинтрифосфату (АТФ) цих рецепторів і запобігати передачі внутрішньоклітинних сигналів, що є процесом прийняття рішення щодо розвитку, імміграції та зміни фібробластів, що є основним механізмом спонтанного легеневого фіброзу (IPF). Крім того, Нінтеданіб також пригнічує кіназу FLT-3, кіназу LCK, кіназу Lyn і кіназу SRC.
Фармакологічні ефекти
Для лікування НДКРЛ:
Гіперлаг, подібний до пухлини, є важливою характеристикою, яка сприяє росту пухлини, прогресуванню та метастазуванню, і в основному виникає через вивільнення судинних факторів-попередників (тобто VEGF і BFGF), що виділяються пухлинними клітинами для залучення клітин кровоносних судин господаря, а також несудинних клітин для полегшення постачання киснем і живлення системи кровоносних судин. У моделі захворювання в доклінічних тестах терапія нінтеданібом ефективно впливає на формування та підтримку системи кровоносних судин пухлини, що призводить до пригнічення росту пухлини та застою кровотоку в пухлині. Зокрема, лікування трансплантації пухлини за допомогою експерименту з нінтеданібом призводить до швидкого зменшення щільності капілярів у пухлині, клітина Руже покриває кровоносні судини та кровопостачання пухлини.
Магнітно-резонансне вимірювання (DCE - MRI) показує антиваскулярну гіпертрофічну дію нінтеданібу у людей. Цей ефект не є чітким залежно від дози, але більша частина відповіді спостерігається при дозі ≥ 200 мг. Логістичний регресійний аналіз показує статистичну значущість між антиваскулярною проліферацією та рівнями нінтеданібу. Ці результати DCE - МРТ спостерігалися після прийому першої дози протягом 24-48 годин і зберігалися або навіть збільшувалися після тривалого лікування протягом тижнів. Немає кореляції між відповіддю DCE - МРТ і результатами цільових уражень, які значно зменшилися з точки зору клінічної картини, але відповідь DCE - MRI пов'язана зі стабільністю захворювання.
Для лікування IPF:
Активація сигнального водоспаду FGFR і PDGFR є вирішальним фактором для участі у зростанні та міграції легеневих фібробластів/м’язових міом і клітин, що виділяються при спонтанному фіброзі легень. В даний час можливі ефекти інгібіторів VEGFR на спонтанний легеневий фіброз повністю не з'ясовані. Вважається, що на молекулярному рівні нінтеданіб інгібує водоспад сигналів, який є посередником у розвитку та імміграції легеневих фібробластів шляхом приєднання аденозинтрифосфату (АТФ) до внутрішньоклітинних рецепторів кінази, таким чином перешкоджаючи перехресній активації через автоматичне фосфорилювання бінарних рецепторів. На Vitro цільові рецептори пригнічуються нінтеданібом при низьких концентраціях нанорівнів. У спонтанних пацієнтів із легеневим фіброзом нінтеданіб пригнічує проліферацію клітин, стимульовану PDGF, FGF і VEGF, зі значеннями EC50, еквівалентними 11 нмоль/л; 5,5 нмоль/л і менше 1 нмоль/л. У концентрації від 100 до 1000 нмоль/л нінтеданіб також пригнічує імміграцію фібробластів, спричинену PDGF, FGF і VEGF, і пригнічує перетворення міом у м’язові фібробласти завдяки сенсору TGF-Beta 2. Незрозуміла роль протисудинної активності нінтеданібу в механізмі його дії при фіброзі легень. У дослідженнях In Vivo нінтеданіб демонструє антиволокнисту та протизапальну дію.
Динамічна фармакокінетика
Фармакокінетику (ФК) нінтеданібу можна розглядати як лінійну (тобто дані одноразової дози, які можна витягти для даних кількох доз). Накопичення препаратів при багаторазовому застосуванні становить 1,04 рази для CMAX і 1,38 рази для AUCT. Нижня концентрація нінтеданібу залишається стабільною більше року.
Всмоктування:
нінтеданіб досягає максимальної концентрації в плазмі приблизно через 2-4 години після прийому м'яких желатинових капсул у повному обсязі їжі (від 0,5-8 годин). Абсолютна біодоступність дози 100 мг становить 4,69 % (KTC 90 %: 3615-6,078) у здорових добровольців. Абсорбція та біодоступність препарату знижуються через ефекти транспортування та початкового метаболізму.
Розрахувати пропорційну частку дози показано за підвищенням рівня нінтеданібу (діапазон доз від 50-450 мг 1 раз на добу та 150-300 мг 2 рази на добу). Концентрація в плазмі досягала стабільного стану принаймні протягом тижня після прийому ліків.
Після їжі концентрація нінтеданібу зросла приблизно на 20% порівняно з концентрацією препарату під час голоду (KTC: 95,3-152,5%), а всмоктування сповільнилося (середнє Tmax при голоді: 2 години; ні: 3,98 години).
Розподіл
Нінтеданіб відповідає динаміка принаймні двох розподілених етапів. Після внутрішньовенної інфузії був розподілений великий об’єм ліків (VSS: 1050 л, 45,0% GCV).
Коефіцієнт когезії білків у плазмі людини на Vitro у Нінтеданібу in vitro становить 97,8%. Сироватковий альбумін вважається основним зв'язуючим білком. Нінтеданібу віддається пріоритет у співвідношенні плазми із співвідношенням плазма/плазма 0,869.
Метаболізм
Загальною метаболічною реакцією на нінтеданіб є реакція гідролізу ферментами естеразами, які утворюють кислоту на основі вільної кислоти bibf 1202. Потім BIBF 1202 зв’язується з глюкуронідом ферментами UGT, а саме UGT 1A1, UGT 1A7, UGT 1A8 і UGT 1A10, перетворюючись на глюкуронід BIBF 1202. Лише невелика кількість нінтеданібу піддається біологічній трансформації через метаболічний шлях CYP із CYP 3A4 як основним ферментом. беруть участь. У дослідженні ADME на людях неможливо виявити основні метаболіти залежно від CYP у плазмі. У Vitro метаболізм залежить від CYP, що становить близько 5% порівняно з приблизно 25% через реакцію гідролізу складного ефіру.
Для лікування НДКРЛ:
У клінічних експериментах Vivo BIBF 1202 не фіксує ефективність BIBF 1202, хоча ця речовина активна на цільових рецепторах активного інгредієнта.
Елімінація
Загальний кліренс плазми після внутрішньовенна інфузія висока (Cl: 1390 мл/хв, 28,8% GCV). Близько 0,05 % дози препарату (31,5 % GCV) виводиться із сечею у незміненому вигляді активного інгредієнта протягом 48 годин після перорального прийому або приблизно 1,4 % дози (24,2 % GCV) після внутрішньовенної інфузії; Нирковий кліренс становить 20 мл/хв (32,6 % GCV). Після прийому нінтеданібу [14C] радіоактивні речовини виводяться переважно з калом/секрецією жовчі (93,4% дози, 2,61% GCV). Виведення через нирки вносить незначний внесок у загальний кліренс (0,649%, 26,3% GCV). Повне одужання вважається повним (понад 90%) протягом 4 днів після прийому препарату. Час останнього втрати нінтеданібу становить приблизно 10-15 годин (приблизно 50% GCV).
Співвідношення між концентрацією та реакцією
Для лікування НДКРЛ:
У фармакокінетичному дослідницькому аналізі (ФК) — несприятливий ефект, вища концентрація нінтеданібу, як правило, пов’язана зі збільшенням печінкових ферментів, але не супроводжує побічні явища з боку шлунково-кишкового тракту.
Фармакокинетичний аналіз не проводиться для кінцевих клінічних критеріїв оцінки. Логістична регресія показує статистичну значущість між рівнями нінтеданібу та відповіддю на DCE-MRI.
Для лікування IPF:
Аналіз концентрації-відповіді показує, що співвідношення подібне до максимальної ефективності між концентрацією в діапазоні використання у фазі II та III та річним співвідношенням fVC з EC50 становить приблизно 3-5 нг/мл (відносна стандартна помилка: 54-67%). Безпечно, здається, мають слабкий зв’язок між рівнями нінтеданібу в плазмі та підвищенням АЛТ та/або АСТ. Фактична доза може бути кращим прогностичним фактором, ніж ризик діареї в будь-якій мірі, навіть якщо вона не виключає фактор ризику, який визначає ризик концентрації препарату в плазмі (див. частину попередження та обережності під час прийому препарату).
внутрішні та зовнішні фактори; Спеціальна популяція Фармакокінетичні характеристики Нінтеданібу однакові у здорових добровольців, пацієнтів зі спонтанним легеневим фіброзом і онкологічних пацієнтів. Згідно з результатами аналізу популяційної фармакокінетики (poppk) і описових досліджень, концентрація нінтеданібу не залежить від статі (регульована маса тіла), ниркової недостатності легкого та середнього ступеня (оцінюється через кліренс креатиніну), метастазів у печінці, шкали стану за Ecog, рівня алкоголю або генотипу P-GP. Популярний фармакокінетичний аналіз показує помірний вплив на концентрацію нінтеданібу залежно від віку, ваги та раси. Зважаючи на високі варіації спостережуваної концентрації в окремих осіб у клінічному дослідженні Lume-Lung 1, ці ефекти не вважаються клінічно значущими (див. застереження та застереження під час прийому препарату).
Вік
Рівні нінтеданібу зростають лінійно залежно від віку. AUCT, SS знизився на 16% у 45-річного пацієнта (5-те значення) і збільшився на 13% у 76-річного пацієнта (95-те значення) порівняно з медіаною пацієнта 62. Приблизно 5% населення старше 75 років.
Дослідження серед дітей не проводились.
Маса тіла
Була зареєстрована кореляція між масою тіла та рівнем нінтеданібу. AUCT, SS збільшився на 25% у пацієнта вагою 50 кг (5-те значення) і знизився на 19% у пацієнта вагою 100 кг (95-те диференціальне значення) порівняно з пацієнтом із середньою вагою 71,5 кг.
Раса
Середня популяційна концентрація нінтеданібу у пацієнтів з Китаю, Тайваню та Індії на 33-50% вища, а в японців. patients, it is 16% higher while this value in Koreans is 16-22% lower than whites (corrected body weight). Дані щодо темношкірих людей дуже обмежені, але все ще мають таке ж значення, як і для білих людей.
Для лікування НДКРЛ:
Однак, виходячи з великої різниці між індивідуумами щодо концентрації, ці ефекти не вважаються клінічно значущими.
Печінкова недостатність
В окремому дослідженні фази одноразової дози та порівнянні зі здоровими пацієнтами. Nintedanib concentration is based on CMAX and AUC in mild liver volunteers than 2.2 times higher. (Child Pugh A; 90% CI respectes 1.3 - 3.7, respectively for cmax and 1.2 - 3.8 for AUC). У середньостатистичного добровольця з печінковою недостатністю (Child Pugh B) концентрація на основі CMAX у 7,6 рази вища (90% ДІ 4,4–13,2), а концентрація на основі AUC — у 8,7 рази (90% ДІ 5,7–13,1) порівняно зі здоровими добровольцями. Не проводити дослідження у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю.
Застосовувати одночасно з пірфенідоном
Для лікування IPF:
Дослідження щодо одночасного застосування нінтеданібу з пірфенідоном проводилося в дослідженні паралельної групи за участю японських пацієнтів зі спонтанним легеневим фіброзом. 24 пацієнти отримували нінтеданіб у дозі 150 мг двічі на день протягом 28 днів. In particular, 13 patients were further treated with Nintedanib while long -term use of Pirfenidone, 11 patients used for Nintedanib. Nintedanib concentration tends to be lower when treated simultaneously with Pirfenidone than using only Nintedanib. Nintedanib does not affect the pharmacokinetics of Pirfenidone. Через короткий час використання та невелику кількість пацієнтів неможливо зробити висновки щодо безпеки та ефективності цієї координації.
Здатність взаємодіяти з ліками - ліками
Метаболізм
Очікується взаємодія між Нінтеданібом та субстратами CYP, інгібіторами CYP або речовинами, що індукують CYP, оскільки Нінтеданіб, BIBF 1202 і BIBF Глюкуронід 1202 не інгібує та не стимулює ферменти CYP у клінічних і клінічних випробуваннях, і нінтеданіб також не трансформується ферментами CYP на негативному рівні.
Доставка
Нінтеданіб є субстратом P-GP. About Nintedanib's interaction with this shipping, see the interaction section of the drug. Показано, що нінтеданіб не є OatP-1B1, OATP-1B3, OATP-2B1, OATP-2B1, OATP-OATP або MRP-2. Нінтеданіб не є субстратом BCRP. Only record the ability to inhibit the low octel, BCRP, and P-GP on in vitro, which is considered to be less clinical significance. Цей запис також стосується нінтеданібу як субстрату OCT-1.
Перед прийомом OFEV 150mg Boehringer Treatment Пацієнти з неклітинним раком легенів, спонтанним легеневим фіброзом (6 блістерів по 10 таблеток)
Спосіб застосування
Капсули Ofev® застосовують перорально, їх слід вживати під час їжі, ковтати цілі таблетки, запиваючи водою, і не слід розжовувати або подрібнювати таблетку.
Дозування
для лікування НДКРЛ:
Лікування препаратом ofev® має розпочинати та контролювати лікар, який має досвід застосування протипухлинної терапії.
Щодо дозування, використання та способів коригування дози доцетакселу дивіться відповідну інформацію про доцетаксел.
Рекомендована доза ofev® становить 200 мг двічі на день з інтервалом приблизно 12 годин, з 2 по 21 число 21-денного стандартного циклу лікування доцетакселом.
Не використовуйте ofev® у день хіміотерапії доцетакселом (= день 1).
Не перевищуйте максимальну добову дозу в 400 мг.
Пацієнти можуть продовжувати лікування препаратом ofev® після припинення прийому доцетакселу, коли вони все ще мають клінічні переваги або до появи неприйнятної токсичності.
Для лікування IPF:
Треба розпочинати лікування з ofev® , оскільки лікарі мають досвід діагностики та лікування IPF.
Дозування, рекомендоване ofev® , становить 150 мг двічі на день із інтервалом приблизно 12 годин.
Не перевищуйте максимальну добову дозу 300 мг.
Коригування дози
Для лікування НДКРЛ:
Щоб контролювати побічні ефекти (див. Таблицю 1 і 2 ), першим заходом є призупинення лікування препаратом ofev® , доки значна побічна реакція не буде відновлена настільки, що це дозволить продовжувати лікування (до ступеня 1 або початкового рівня). Можливе повторне використання ofev® із зменшеною дозою. Рекомендується приймати кожну дозу приблизно 100 мг на день (тобто зменшити 50 мг на дозу) на основі безпеки та переносимості кожною людиною, як описано в Таблиці 1 і Таблиці 2 .
Якщо побічні реакції все ще тривають у пацієнта, коли пацієнт не переносить дозу 100 мг двічі на день, необхідно припинити лікування ofev® .
У разі значного підвищення емалевої амінотрансферази (АСТ) / аланінамінотрансферази (АЛТ)> у 3 рази від нормальної межі (ВМН) у поєднанні з загальним білірубіном у ≥ 2 рази ВМН і лужної фосфатази ALKP Таблицю 2 ofev® . Слід остаточно припинити лікування препаратом ofev® , якщо не виявлено з інших причин.
Таблиця 1: Рекомендоване коригування дози для ofev® у разі діареї, блювання та побічних побічних реакцій або не пов’язаних із гематологією, за винятком гіперферменту печінкових ферментів (див. Таблицю 2 ).
або
діарея ≥ рівня 3, незважаючи на лікування проти діареї **
Після припинення прийому препарату та відновлення до ступеня 1 або початкового рівня дозу слід зменшити з 200 мг 2 рази на добу до 150 мг 2 рази на добу та, якщо розглядається, необхідно зменшити дозу 2 рази - зі 150 мг 2 рази на добу до 100 мг 2 рази на добу.
та/або
Нудота ≥ 3 рівня, незважаючи на лікування проти блювання **
інші побічні реакції, пов'язані з гематологією, з рівнем ≥ рівня 3.
** також дивіться розділ попередження та обережність під час прийому препарату.
Таблиця 2: Рекомендоване коригування дози ofev® (Нінтеданіб) у разі підвищення АСТ і/або Алт і білірубіну. або Збільште значення АСТ і/або АЛТ до > 5 разів ВМН. Для лікування IPF: Окрім лікування додаткових симптомів, якщо необхідно, контроль побічних ефектів (див. пункти попередження та обережність під час прийому препарату, небажана дія препарату ) ofev® може включати зменшення дози та тимчасове призупинення, доки конкретна побічна реакція не відновиться до рівня дозволу на продовження лікування. Лікування препаратом ofev® можна продовжувати зі звичайними дозами (150 мг двічі на день) або зниженими дозами (100 мг двічі на день). Якщо у пацієнта є непереносимість дози 100 мг двічі на день, рекомендується припинити лікування препаратом ofev® . У разі припинення лікування через підвищення трансаміназ емалі (АСТ або АЛТ)> у 3 рази вище верхньої межі норми, коли трансамінази емалі повертаються до початкової межі, можна розпочати повторне лікування препаратом ofev® зі звичайними дозами (150 мг двічі на день) або зі зменшенням доз (100 мг двічі на день), потім можна збільшити до нормальних доз (150 мг на день). (Див. розділ попередження та застереження при прийомі препарату, небажана дія препарату ). Особлива популяція Діти Безпека та ефективність ofev® у дітей не вивчалися в клінічних дослідженнях. Пацієнти літнього віку (> 65 років) Немає загальної різниці в безпеці та ефективності для пацієнтів літнього віку порівняно з пацієнтами віком до 65 років. Немає необхідності коригувати початкову дозу відповідно до віку пацієнта (див. розділ Фармакокінетичні властивості ). Гонка На основі фармакокінетичного аналізу населення (-PK), не потрібно коригувати дозу ofev® перед використанням (див. фармакокінетичні характеристики ). Дані про безпеку для пацієнтів з чорною шкірою обмежені. Маса тіла На основі фармакокінетичного аналізу популяції (-PK), не потрібно коригувати дозу ofev® перед застосуванням (див. фармакокінетичні характеристики ). ниркова недостатність менше 1% разової дози нінтеданібу виводиться через нирки (див. фармакокінетичні характеристики ). Немає необхідності коригувати початкову дозу для пацієнтів із легкою та помірною нирковою недостатністю. Немає безпеки, ефективності та фармакокінетики нінтеданібу у пацієнтів із тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну Печінкова недостатність Нінтеданіб виводиться переважно з жовчю/добривом (> 90%). Концентрація препарату в організмі підвищується у пацієнтів із порушенням функції печінки (Чайлд-П’ю А, Чайлд-П’ю В; див. розділ Фармакокінетичні характеристики ). Не вивчається безпека та ефективність нінтеданібу у пацієнтів із печінковою недостатністю Чайлд-П’ю В і С. Не рекомендується використовувати ofev® для лікування пацієнтів середнього та тяжкого ступеня (Чайлд-П’ю В), див. Динамічні характеристики . Для лікування НДКРЛ: Згідно з клінічними даними, немає потреби коригувати початкову дозу у пацієнтів із легким ураженням печінки (Child Pugh A, див. розділ Попередження та обережність під час прийому ліків ). Для лікування IPF: Для пацієнтів із легкою печінковою недостатністю (клас А за Чайлдом-П’ю) рекомендована доза ofev® становить 100 мг двічі на день з інтервалом приблизно 12 годин. Пацієнтам із легкою печінковою недостатністю (клас А за Чайлдом-П’ю) рекомендується призупинити або припинити лікування, щоб контролювати побічні ефекти. У разі передозування рекомендується припинити лікування та розпочати застосування відповідних загальних заходів підтримки. Для лікування IPF: У тестах Inpulsis пацієнт випадково прийняв дозу 600 мг протягом 21 дня. Несерйозний недолік (назофарингіт) виник та зник під час неправильного дозування, жодних подій не було повідомлено. Що робити, якщо ви забули 1 дозу? Однак, якщо час для розслаблення з наступною дозою занадто короткий, пропустіть дозу та продовжуйте календар прийому препарату. Не використовуйте подвійні дози, щоб компенсувати пропущену дозу.
Побічні ефекти
Підсумок записів про безпеку.
Щоб контролювати вибіркові побічні реакції, перегляньте попередження та застереження під час прийому препарату .
Для лікування НДКРЛ:
Дані про безпеку, надані нижче, базуються на ключовому глобальному дослідженні у фазі 3 з кодом 1199.13 (Lume-Lung 1) з подвійним, випадковим дизайном, порівнянням терапії нінтеданібом у поєднанні з доцетакселом із комбінацією плацебо доцетакселу у пацієнтів із НДКРЛ на місці прогресуючого, метастатичного або НДКРЛ після лікування лікуванням. Найбільш поширеними побічними реакціями, які характеризуються нінтеданібом, є діарея, підвищення рівня печінкових ферментів (АЛТ і АСТ) і блювота. Таблиця 3 Короткий перелік побічних реакцій відповідно до класифікації системи органів (SOC).
Таблиця 3: Класифікація побічних ефектів на основі побічних ефектів у пацієнтів із НДКРЛ – карцинома тканини.
Наступні терміни використовуються для класифікації побічних ефектів відповідно до частоти їх виникнення: дуже поширені (≥ 1/10), популярні (≥ 1/100 до частота Агентська система Дуже популярний (≥ 1/10) популярний (≥ 1/100 Непопулярно (≥ 1/1000 Повітряний автомобіль. інфекція 1. електролітний дисбаланс. зневоднення. Втрата ваги. Гіпертонія. блювота. Нудота. Біль у животі. стоматит. Панкреатит. Висипання на шкірі. 2) Частота не збільшується у пацієнтів, які отримували нінтеданіб у комбінації з доцетакселом, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо у комбінації з доцетакселом. 3) Повідомлялося про випадки панкреатиту у пацієнтів, які застосовували нінтеданіб для лікування ІЛФ та НДКРЛ. Більшість цих явищ спостерігаються у пацієнтів з ІПФ. Опишіть небажані ефекти: діарея Діарея виникає у 43,4% (> рівень 3: 6,3%) пацієнтів із залозистим раком у групі нінтеданібу. Більшість побічних ефектів з’являються в тісному зв’язку із застосуванням доцетакселу. Більшість пацієнтів відновлюють діарею після припинення лікування, використовують протидіарейну терапію та зменшують дозу нінтеданібу. Рекомендовані заходи та коригування дози у разі діареї дивіться по черзі в розділі Попередження та обережність під час прийому препарату та Дозування, застосування . Гіперензим і гіпоглікемія Побічні ефекти, пов’язані з печінкою, виникають у 42,8% пацієнтів, які отримували нінтеданіб. Приблизно одна третина цих пацієнтів має серйозні побічні ефекти, пов’язані з печінкою ≥ рівня 3. У пацієнтів із підвищенням печінкових показників використання діаграми сходів було встановлено як відповідний захід і потребу в припиненні лікування лише у 2,2% пацієнтів. У більшості пацієнтів при збільшенні показників печінки вдається відновитися. Інформацію про особливі групи пацієнтів, рекомендовані заходи та коригування дози у разі підвищення рівня печінкових ферментів і білірубіну дивіться по черзі в розділі Попередження та обережність при прийомі ліків і Дозування, застосування . Нейтральна лейкемія, нейтропенія гарячка та інфекція крові Повідомлялося про кровотечу та нейтропенію як про ускладнення нейтропенії. При лікуванні нітенданібом частота інфекційних кровотеч (1,3%) і нейтропенічної лихоманки (7,5%) зросла порівняно з групою плацебо. Контроль показників крові під час лікування є важливим, особливо в процесі лікування в комбінації з доцетакселом (див. розділ Попередження та застереження під час прийому препаратів ). Кровотеча У постциркуляційний період серйозні та несерйозні кровотечі, деякі з яких призводять до смерті, включно з пацієнтами, які приймають або не приймають антикоагулянтну терапію чи препарати, які можуть спричинити кровотечу. Події післяциркуляційної кровотечі включають, але не обмежуються ними, травний тракт, дихальну систему та центральні нервові органи, з найбільш поширеною частотою дихальних систем (див. попередження та обережність під час прийому препарату ). Пункція шлунково-кишкового тракту Виходячи з механізму дії препарату, перфорація шлунково-кишкового тракту може виникнути у пацієнтів, які отримують Нінтеданіб. Однак частота перфорацій у пацієнтів низька. Периферичні неврологічні розлади Відомо також, що при лікуванні доцетакселом виникає периферична нейропатія. Повідомляється про периферичні неврологічні розлади у 16,5% пацієнтів, які отримували плацебо, і у 19,1% пацієнтів, які отримували нінтеданіб. Для лікування IPF: Нінтеданіб вивчали в ході клінічних випробувань за участю 1529 пацієнтів зі спонтанним легеневим фіброзом (ІЛФ). Дані про безпеку, надані нижче, базуються на двох дослідженнях фази 3 з випадковим дизайном, подвійною сліпотою, перевіреними плацебо над 1061 пацієнтом, порівнюючи групу лікування та нінтеданіб 150 мг двічі на день з групою плацебо протягом 52 тижнів (Inpulsis-1 та Inpulsis-2). Події, про які повідомляють найчастіше, пов’язані із застосуванням нінтеданібу, включаючи діарею, нудоту, блювання, біль у животі, зниження апетиту, втрату ваги та підвищення рівня печінкових ферментів. Таблиця 4: Короткий перелік побічних ефектів, класифікованих за частотою у пацієнтів з IPF Наступні терміни використовуються для класифікації побічних ефектів відповідно до частоти їх виникнення: дуже часто (≥ 1/10), популярні (≥ 1/100 до частота Агентська система Дуже популярний (≥ 1/10) популярний (≥ 1/100 Непопулярно (≥ 1/1000 Розлади крові та лімфатичної системи Втрата ваги. Нудота. Біль у животі. 2) Спостережувані серйозні та несерйозні кровотечі, деякі з яких призводять до смерті в постциркуляційний період. Опишіть небажані ефекти: діарея Повідомлялося про діарею у 62,4% пацієнтів, які отримували нінтеданіб. Ця подія була зареєстрована як тяжкість у 3,3% пацієнтів, які отримували нінтеданіб. Більше двох третин пацієнтів, які мають діарею, повідомляють про цей побічний ефект у перші три місяці лікування. Діарея призводить до остаточного припинення лікування у 4,4% пацієнтів; Інші події можна контролювати за допомогою протидіарейної терапії, зменшення дози або призупинення лікування (див. розділ Попередження та обережність під час прийому ліків ). Печінковий фермент Підвищення рівня печінкових ферментів (див. розділ Попередження та обережність під час прийому ліків ) повідомляється у 13,6% пацієнтів, які отримували нінтеданіб. Гіперферментний фермент може бути відновлений і не пов'язаний із захворюванням печінки з клінічними проявами. Іншу інформацію про особливі групи пацієнтів, рекомендовані заходи та коригування дози у разі діареї та підвищення рівня печінкових ферментів дивіться по черзі в розділах Попередження та обережність при прийомі ліків та Дозування, застосування . Негайно повідомте лікаря або фармацевта про шкідливі реакції, які виникають під час використання препарату.
Попередження
Перед використанням препарату необхідно уважно прочитати інструкцію та ознайомитись з наведеною нижче інформацією.
Протипоказане
протипоказане застосування ofev® у пацієнтів із відомою чутливістю до нінтеданібу, лаку, сої або будь-яких допоміжних речовин препарату (див. пункт формула інгредієнтів ).
Протипоказано використовувати ofev® під час вагітності (див. розділ Фертильність, вагітність і матері, які годують груддю ).
Для лікування НДКРЛ:
Щоб дізнатися про протипоказання доцетакселу, зверніться до відповідної інформації про доцетаксел.
Обережність при застосуванні
при розладах травлення
Для лікування НДКРЛ:
діарея є найчастішим шлунково-кишковим явищем і з’являється в тісному зв’язку із застосуванням доцетакселу (див. пункт про небажану дію препарату ). У клінічних дослідженнях Lume-Lung 1 (див. розділ Клінічне дослідження ) у більшості пацієнтів діарея від легкої до середньої тяжкості. 6,3% пацієнтів з діареєю ≥ ступеня 3 при комбінованому лікуванні порівняно з 3,6% пацієнтів отримували одноразове лікування доцетакселом. Необхідно лікувати діарею, коли є перші ознаки, шляхом адекватної регідратації та застосування протидіарейних препаратів, таких як Лоперамід, і, можливо, доведеться призупинити, дозувати або припинити терапію ofev® (див. розділ Дозування, застосування ).
Нудота та блювота, переважно від легкого до середнього рівня, є найчастішими шлунково-кишковими побічними явищами (див. пункти небажані ефекти препарату ). Якщо тривалі симптоми лікувались належним чином (включно з лікуванням проти блювання), може знадобитися зменшити дозу, призупинити або припинити терапевтичне ofev® (див. розділ Дозування, застосування ).
При дегідратації інфузійно та електролітно. Слід контролювати концентрацію електролітів у плазмі, якщо виникають інші побічні ефекти з боку травлення.
Для лікування IPF:
У тестах Inpulsis (див. розділ Клінічне випробування ) діарея є найпоширенішим шлунково-кишковим явищем, еквівалентним 62,4% порівняно з 18,4% у пацієнтів, які отримували ofev® порівняно з плацебо (див. пункт небажані ефекти ліків ). У більшості пацієнтів ця подія має легкий або середній ступінь і з’являється в перші 3 місяці лікування. Діарея призводить до дози понад 10,7% пацієнтів і припинення використання нінтеданібу у 4,4% пацієнтів.
Необхідно лікувати діарею, коли є перші ознаки, шляхом повної регідратації та протидіарейних засобів, таких як лоопамід, і, можливо, доведеться припинити лікування. Можна знову лікувати препаратом ofev® зі зменшенням (100 мг двічі на день) або звичайною дозою (150 мг двічі на день). Бажано припинити використання ofev® у разі тяжкої стійкої діареї, незважаючи на лікування симптомів.
Нудота та блювота є побічними явищами, про які найчастіше повідомляють (див. розділ небажана дія препарату ). У більшості пацієнтів із блювотою та нудотою рівень є легким або помірним. Нудота призводить до припинення використання нінтеданібу у 2,0% пацієнтів. Блювота призводить до припинення вживання у 0,8% пацієнтів.
можливо, доведеться зменшити дозу або припинити лікування, якщо симптоми не зникають, незважаючи на відповідне підтримуюче лікування (включаючи лікування препаратами проти блювоти). Можна продовжити лікування зі зменшенням дози (100 мг двічі на день) або зі звичайною дозою (150 мг двічі на день). Слід припинити використання ofev® у випадках важких, постійних симптомів.
діарея та блювота можуть призвести до зневоднення та/або дисбалансу електролітів.
нейтропенія та зараження крові
Для лікування НДКРЛ:
Частота нейтропенії за CTCAE> Ступінь 3 вища у пацієнтів із ofev® у комбінації з доцетакселом порівняно з лікуванням доцетакселом. Також виникають наступні ускладнення, такі як крововилив або нейтропенія.
Необхідність контролю формули крові в період лікування, особливо в період лікування в комбінації з доцетакселом. Регулярний моніторинг формули крові необхідно проводити з початку кожного циклу лікування та приблизно в той час, коли формула крові досягає найнижчого рівня (NADIR) у пацієнта, який лікується Нінтеданібом у комбінації з доцетакселом, і коли є клінічні показання після остаточного координаційного лікування.
Функція печінки
Безпека та ефективність ofev® не досліджувалися у пацієнтів із середньою печінковою недостатністю (Child Pugh B) або тяжкою (Child Pugh C). Тому не рекомендується для лікування ofev® у цих пацієнтів (див. розділ Фармакокінетичні властивості ).
Для лікування НДКРЛ:
Через підвищений рівень концентрації препарату у пацієнтів із легкою печінковою недостатністю може зрости ризик побічних ефектів (Чайлд-П’ю А, див. дозування, спосіб застосування ).
зафіксував випадки ураження печінки, спричинені ліками під час лікування нінтеданібом.
Використання Нінтеданібу часто супроводжується підвищенням рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, АЛКП (лужна фосфатаза)), гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) і білірубіну. У більшості випадків це збільшення може відновитися.
Жінки та пацієнти азіатського походження мають вищий ризик підвищення рівня печінкових ферментів.
Концентрація нінтеданібу зростає лінійно для пацієнтів, кореляція обернено пропорційна вазі може призвести до більш високого ризику підвищення рівня печінкових ферментів (див. розділ Фармакокінетичні характеристики ). Правильні рекомендації щодо моніторингу пацієнтів із цими факторами ризику.
Перед початком комбінації ofev® з доцетакселом необхідно перевірити концентрацію ферментів трансамінази, alkp і білірубіну. Ці значення необхідно контролювати при клінічних показниках або періодичному моніторингу протягом періоду лікування, тобто в період у комбінації з доцетакселом на початку кожного циклу лікування та щомісяця, у разі продовження використання ofev® як лікування після припинення прийому доцетакселу.
Якщо рівень печінкових ферментів підвищується, може знадобитися призупинити їх, зменшити дозу або припинити лікування ofev® (див. дозування, спосіб застосування/таблицю 2 ). Необхідно знайти інші причини підвищення рівня печінкових ферментів і, якщо необхідно, знайти відповідне рішення.
Якщо є значні зміни в значеннях печінкових ферментів (AST/ALT підвищується> 3 рази ВМН) у поєднанні з підвищенням білірубіну ≥ 2 рази ВМН і ALKP ofev® . Постійне лікування препаратом ofev® слід припинити, якщо не виявлено інших причин (див. розділ Дозування, застосування/таблицю 2 ).
Для лікування IPF:
Через підвищений рівень концентрації препарату у пацієнтів з легкою печінковою недостатністю може зрости ризик побічних ефектів (Child Pugh A). Пацієнтам із легкою печінковою недостатністю (клас А за Чайлдом-П’ю) необхідно зменшити дозу ofev® (див. розділ Дозування, застосування та фармакокінетичні властивості ).
зафіксував випадки ураження печінки, спричинені ліками під час лікування нінтеданібом.
Використання Нінтеданібу супроводжується підвищенням рівня печінкових ферментів (АЛТ, АСТ, АЛКП, гамма-глутамілтрансферази (GGT)) і білірубіну. Підвищення трансаміназ емалі є оборотним при зниженні дози або припиненні лікування. Перед початком лікування препаратом ofev® необхідно перевіряти рівень печінкових трансаміназ і рівні білірубіну, а потім періодично перевіряти (наприклад, під час кожного огляду пацієнта) або за наявності клінічних показань.
Пацієнти з низькою вагою ( Концентрація нінтеданібу лінійно зростає з віком пацієнтів, що може призвести до більш високого ризику підвищення рівня печінкових ферментів (див. розділ Фармакокінетичні властивості ).
Поради щодо ретельного моніторингу пацієнтів із цими факторами ризику.
Якщо у чоловіків трансаміназа (АСТ або АЛТ) підвищується> в 3 рази від нормальної межі (ВМН), рекомендується зменшити дозу або припинити лікування ofev® і слід уважно стежити за пацієнтами. Коли рівень ферментів трансаміназ повертається до вихідного значення, його можна збільшити до нормальних доз (150 мг двічі на день) або розпочати лікування ofev® зі зменшення дози (100 мг двічі на день), а потім можна збільшити нормальну дозу (див. пункт дозування, застосування/рекомендована доза ). Якщо аналіз показує підвищення рівня печінкових ферментів, наявність додаткових клінічних симптомів або ознак ураження печінки, таких як жовтяниця, лікування препаратом ofev® слід припинити назавжди. Необхідно враховувати інші причини порушення печінкових ферментів.
Кровотеча
Для лікування НДКРЛ:
Інгібітор VEGFR може супроводжуватися підвищеним ризиком кровотечі. У клінічних дослідженнях (Lume-Lung 1) з ofev® частота кровотечі в обох групах лікування була подібною. Носова кровотеча легкого та середнього ступеня тяжкості є найпоширенішою кровотечею. Немає повідомлень про дисбаланс дихальних шляхів або смерть або крововилив у мозок. Геморагічні явища в основному призводять до смертей, пов’язаних із пухлинами.
У постциркуляційний період спостерігаються серйозні та несерйозні кровотечі, деякі з яких призводять до смерті. У пацієнтів було 3/4 випадків кровотечі, тому уважно оцініть переваги/ризики при продовженні лікування ofev® і можете подумати про припинення лікування ofev® . Якщо ви продовжуєте лікування препаратом ofev® , рекомендуйте зменшити добову дозу (див. розділ доза, застосування/таблиця 1 ).
Пацієнти з нещодавньою легеневою кровотечею (> 2,5 мл яскраво-червоної крові), а також пацієнти з пухлинами в центрі з локальними інвазивними ознаками великих кровоносних судин на рентгенівських знімках або ознаками печерних пухлин чи некротичних пухлин на рентгенівських знімках виключаються з клінічних випробувань. Тому рекомендується не лікувати ofev® цих пацієнтів.
Стабільні метастази в мозок
Частота церебральних крововиливів не збільшується у пацієнтів з метастазами в головний мозок, які були належним чином вилікувані, але залишаються стабільними за ≥ 4 тижні до початку лікування ofev® . Однак у цих пацієнтів необхідно уважно стежити за ознаками та симптомами церебрального крововиливу.
прогресуючі метастази в мозок
Пацієнти з прогресуючими метастазами виключаються з клінічних випробувань і не рекомендуються для лікування ofev® .
Немає даних про пацієнтів, які мають генетичну схильність до кровотеч, або пацієнтів, які отримали повну дозу антикоагулянтної терапії перед початком лікування ofev® . Не спостерігається збільшення частоти кровотеч у пацієнтів, які застосовують низькомолекулярний гепарин або ацетилсаліцилову кислоту. Пацієнти з тромбозом судин під час лікування та ті, хто потребує антикоагулянтів, можуть продовжувати використовувати ofev® і не спостерігають збільшення частоти кровотеч. Регулярний моніторинг протромбіну, Inr або клінічної кровотечі у пацієнтів, які застосовують у комбінації з такими антикоагулянтами, як варфарин або фенпрокумон.
Для лікування IPF:
Інгібітор VEGFR може супроводжуватися підвищеним ризиком кровотечі. У тесті Inpulsis з ofev® частота пацієнтів із дещо вищою кровотечею в групі, яка використовує ofev® (10,3%), ніж у групі плацебо (7,8%). Новоутворююча кровотеча є найбільш поширеним крововиливом. Серйозні кровотечі трапляються з низькою та однаковою частотою у двох групах (групи плацебо: 1,4%; групи, які використовували ofev® : 1,3%).
Пацієнти, які, як відомо, мають ризик кровотечі, включають пацієнтів, схильних до кровотеч через генетичну схильність, або пацієнтів, які приймають адекватні дози антикоагулянтів, не відбираються в дослідженнях Inpulsis. Таким чином, лише ofev® для цих пацієнтів, коли прогностичні переваги перевищують потенційні ризики. У період після кровообігу спостерігаються серйозні та несерйозні кровотечі, деякі з яких призводять до смерті.
Аортальні тромболітичні події
Будьте обережні при лікуванні пацієнтів із підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, включаючи ішемічну хворобу серця. Важливо розглянути можливість припинення прийому препарату у пацієнтів із симптомами або ознаками гострої ішемії міокарда.
Для лікування НДКРЛ:
Частота подій артеріальної тромбоемболії є однаковою між двома групами лікування у фазі 3 дослідження 1199.13 (Lume-Lung 1). Пацієнти з недавнім інфарктом міокарда або інсультом були виключені з дослідження. Однак при застосуванні мономерів із нінтеданібом спостерігалося підвищення частоти випадків артеріальної тромбоемболії при спонтанному фіброзі легень (ІЛФ).
Для лікування ІЛФ:
Пацієнти з недавнім інфарктом міокарда або інсультом були виключені з тестів Inpulsis. Тромболітична емболія аорти не повідомляється регулярно: понад 0,7% пацієнтів у групі плацебо та 2,5% пацієнтів у групі лікування Нінтеданібом.
У той час як події подружньої зради відображають анемію серця однакові в групах Нінтеданібу та плацебо, частка пацієнтів з інфарктом міокарда в групі Нінтеданібу вища (1,6%), ніж у групі плацебо (0,5%).
Венозний тромбоз
Для лікування НДКРЛ:
Пацієнти, які отримують ofev® , мають підвищений ризик венозного тромбозу, включаючи тромбоз глибоких вен. Необхідно ретельно контролювати тромболітичні події у цих пацієнтів. ofev® слід припинити використання ofev® у пацієнтів із реакціями венозного тромбозу, які загрожують життю. Для лікування IPF: У тестах Inpulsis не спостерігалося підвищення ризику венозного тромбозу у пацієнтів, які отримували нінтеданіб. Виходячи з механізму дії нінтеданібу, у пацієнта може бути підвищений ризик тромботичної емболії. Пункція шлунково-кишкового тракту Виходячи з механізму дії нінтеданібу, у пацієнта може бути підвищений ризик перфорації шлунково-кишкового тракту. Для лікування НДКРЛ: Частота перфорації шлунково-кишкового тракту однакова в групах лікування в дослідженні Lume-Lung 1. Необхідно бути особливо обережним при лікуванні пацієнтів з операціями на черевній порожнині до або в недавньому анамнезі перфорації порожнистих органів. Тому лише ofev® слід розпочинати принаймні через 4 тижні після великої операції, включно з операцією на черевній порожнині. Лікування ofev® слід остаточно припинити у пацієнтів із перфорацією шлунково-кишкового тракту. Для лікування IPF: У тестах Inpulsis не спостерігалося підвищення ризику перфорації шлунково-кишкового тракту у пацієнтів, які отримували нінтеданіб. У постциркуляційний період повідомлялося про випадки перфорації шлунково-кишкового тракту. Необхідно бути особливо обережним при лікуванні пацієнтів із передчасними операціями на черевній порожнині або нещодавно наявними в анамнезі порожніми органами, наявними в анамнезі виразками шлунково-кишкового тракту, надлишковими мішками або при одночасному застосуванні з кортикостероїдами чи НПЗЗ. Тому лише ofev® слід розпочинати принаймні через 4 тижні після великої операції, включно з операцією на черевній порожнині. У пацієнтів із перфорацією шлунково-кишкового тракту лікування ofev® слід припинити остаточно. Чути загоєння ран Виходячи з механізму дії препарату, Нінтеданіб може сповільнити загоєння ран. У клінічних дослідженнях частота повільного загоєння ран не підвищується. Дослідження впливу Нінтеданібу на загоєння ран не проводились. Тому лікування препаратом ofev® слід починати або – у разі призупинення через хірургічне втручання – використовувати повторно на основі клінічної оцінки належного загоєння ран. соєвий лецитин М'які капсули ofev® містять соєвий лецитин (див. розділ Протипоказання ). Особлива популяція Для лікування НДКРЛ: У дослідженні 1199.13 (Lume-Lung 1) частота важких серйозних подій у пацієнтів, які отримували нінтеданіб і доцетаксел, маса тіла яких менше 50 кг, порівняно з пацієнтами з масою тіла ≥ 50 кг; Однак кількість хворих з масою тіла менше 50 кг. Тому рекомендується уважно спостерігати за пацієнтами з масою тіла Досліджень щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами не проводилось. радить пацієнтам бути обережними під час керування автотранспортом або роботи з механізмами під час лікування ofev® . фертильність Для лікування НДКРЛ: Згідно з доклінічними дослідженнями, немає доказів зниження фертильності у чоловіків. У дослідженнях напівгострої та тривалої токсичності немає доказів того, що фертильність у мишей Cai порушується при концентрації в організмі, що відповідає максимальній рекомендованій дозі для людини (MRHD), яка становить 200 мг двічі на день. Для лікування IPF: Згідно з доклінічними дослідженнями, немає доказів зниження фертильності у чоловіків. У дослідженнях напівгострої та тривалої токсичності немає доказів того, що фертильність у мишей Cai порушується при концентрації в організмі, що відповідає максимальній рекомендованій дозі для людини (MRHD), яка становить 150 мг двічі на день. контрацепція Жінкам, які ймовірно завагітніли під час лікування ofev® , слід порадити використовувати відповідні засоби контрацепції протягом і щонайменше через 3 місяці після останньої дози ofev® . Рекомендується, щоб під час лікування ofev® жінки могли завагітніти. вагітність Немає інформації щодо застосування ofev® вагітним жінкам, але доклінічні дослідження на тваринах показали токсичність препарату для фертильності (див. розділ Токсичність ). Оскільки нінтеданіб також може завдати шкоди плоду у людей, не використовуйте цей препарат під час вагітності та пройдіть тести на вагітність принаймні перед лікуванням ofev® . Жінкам-пацієнтам потрібна порада повідомити свого лікаря або фармацевта, якщо вони вагітні під час лікування ofev® . Якщо пацієнтка вагітна під час прийому ofev® , її необхідно повідомити про потенційну небезпеку для плода. Слід подумати про припинення лікування. грудне вигодовування Немає інформації про виділення нінтеданібу та його метаболітів у молоко матері. Доклінічні дослідження показують, що невелика кількість Нінтеданібу та його метаболітів (≤ 0,5 % дози) виділяється з молоком матері. Не можна виключити ризик для немовлят/маленьких дітей. Тому припиніть грудне вигодовування під час лікування ofev® . Для лікування НДКРЛ: Щодо інформації про доцетаксел, пов’язаної з фертильністю, вагітністю та лактацією, зверніться до відповідної інформації про доцетаксел. p-глікопротеїн (P-GP) Нінтеданіб є субстратом P-GP (див. розділ Фармакокінетичні властивості ). У дослідженні, яке спеціалізується на взаємодії між лікарськими засобами, одночасне застосування з сильним інгібітором P-GP, кетоконазолом, підвищило концентрацію нінтеданібу до 1,61 раза на основі AUC і 1,83 раза на основі CMAX. У дослідженні рифампіцину концентрація нінтеданібу впала до 50,3% на основі AUC і 60,3% на основі CMAX при одночасному застосуванні з рифампіцином порівняно з використанням нінтеданібу окремо. При застосуванні з ofev® сильні інгібітори P-GP (такі як кетоконазол або еритроміцин) можуть підвищити рівень нінтеданібу. У цьому випадку необхідно ретельно контролювати здатність пацієнтів переносити нінтеданіб. Для контролю побічних ефектів ofev® потрібна призупинення, зменшення дози або припинення лікування (див. пункт дозування, спосіб використання ). Сильні речовини P-GP (такі як рифампіцин, карбамазепін, фенітоїн і трави звіробою) можуть знизити рівень нінтеданібу. Доцільно розглянути можливість заміни цих препаратів на індукційні препарати, що не належать до P-GP, або принаймні на індукцію при одночасному застосуванні з ofev® . Харчування Рекомендація ofev® разом з їжею (див. розділ Фармакокінетичні властивості ). Цитохромні ферменти (CYP) Лише невелика кількість нінтеданібу перетворюється на біорозкладаний шляхом CYP. Нінтеданіб і його метаболіти є корінням вільної кислоти BIBF 1202, а його глюкоронідним комплексом є BIBF 1202. У доклінічних дослідженнях глюкуронід не пригнічує та не індукує ферменти CYP (див. Фармакокінетичні властивості ). Таким чином, здатність нінтеданібу взаємодіяти з лікарськими засобами, заснованими на метаболізмі через CYP, вважається низькою. Одночасне застосування з іншими лікарськими засобами Здатність нінтеданібу взаємодіяти з необробленими гормональними контрацептивами. Для лікування НДКРЛ: Застосування нінтеданібу разом із доцетакселом (75 мг/м2) не змінює фармакокінетику обох препаратів до значущого рівня. Тиум ліків Не застосовується. Вплив лікарських засобів на керування автотранспортом та роботу з механізмами
Застосування ЛЗ жінками під час вагітності та годування груддю
Лікарська взаємодія
Зберігання
Зберігати в холодильнику (2 °C - 8 °C). Зберігайте в упаковці, щоб уникнути вологи.
Інші препарати
- CARMELLOSE SODIUM 0.5% W/V EYE DROPS SOLUTION
- Jakavi
- MONOFER 100 MG / ML SOLUTION FOR INJECTION / INFUSION
- MAXEPA CAPSULES
- Protaphane
- Trajenta
Відмова від відповідальності
Було докладено всіх зусиль, щоб інформація, надана Drugslib.com, була точною, до -дата та повна, але жодних гарантій щодо цього не надається. Інформація про ліки, що міститься тут, може бути чутливою до часу. Інформація Drugslib.com була зібрана для використання медичними працівниками та споживачами в Сполучених Штатах, тому Drugslib.com не гарантує, що використання за межами Сполучених Штатів є доцільним, якщо спеціально не вказано інше. Інформація про ліки Drugslib.com не схвалює ліки, не ставить діагноз пацієнтів і не рекомендує терапію. Інформація про ліки на Drugslib.com – це інформаційний ресурс, призначений для допомоги ліцензованим медичним працівникам у догляді за їхніми пацієнтами та/або для обслуговування споживачів, які розглядають цю послугу як доповнення, а не заміну досвіду, навичок, знань і суджень у сфері охорони здоров’я. практиків.
Відсутність попередження щодо певного препарату чи комбінації ліків у жодному разі не слід тлумачити як вказівку на те, що препарат чи комбінація препаратів є безпечними, ефективними чи прийнятними для будь-якого конкретного пацієнта. Drugslib.com не несе жодної відповідальності за будь-які аспекти медичної допомоги, що надається за допомогою інформації, яку надає Drugslib.com. Інформація, що міститься в цьому документі, не має на меті охопити всі можливі способи використання, інструкції, запобіжні заходи, попередження, лікарські взаємодії, алергічні реакції чи побічні ефекти. Якщо у вас є запитання щодо препаратів, які ви приймаєте, зверніться до свого лікаря, медсестри або фармацевта.
Популярні ключові слова
- metformin obat apa
- alahan panjang
- glimepiride obat apa
- takikardia adalah
- erau ernie
- pradiabetes
- besar88
- atrofi adalah
- kutu anjing
- trakeostomi
- mayzent pi
- enbrel auto injector not working
- enbrel interactions
- lenvima life expectancy
- leqvio pi
- what is lenvima
- lenvima pi
- empagliflozin-linagliptin
- encourage foundation for enbrel
- qulipta drug interactions